У комплексі заходів щодо підвищення якості продукції, одержаної на підприємствах молочної промисловості, головну роль грають питання, пов’язані зі зберіганням первинних властивостей молока в процесі його транспортування до місця переробки.
При цьому спосіб транспортування сировини на молочний завод істотно впливає не тільки на якість одержуваної продукції, але й на економіку переробного підприємства в цілому.
При транспортуванні молока з ферм на переробні підприємства використовують фляги, автомобільні цистерни і молокопроводи. Великі обсяги молочної продукції перевозять у річкових або залізничних цистернах.
Класифікація засобів для транспортування молока приведена на рисунку 11.
Рисунок 11 – Класифікація засобів для транспортування молока та молочних продуктів.
Залізницею фляги з молоком перевозять в ізотермічних вагонах, критих вантажних вагонах для транспортування продуктів, що швидко псуються. Кузови таких вагонів оснащені спеціальною теплоізоляцією, до складу якої входить полістирол й пінополіуре-тан. Крім того, для підтримки необхідної температури ізотермічний вагон оснащено системою охолодження та примусовою циркуляцією повітря. Влітку вагон охолоджують, взимку опалюють для підтримання температури в межах 3 – 5 °С. Для перевезення молока залізницями також використовують цистерни. Водним шляхом молоко перевозять спеціальними катерами, що обладнані холодильними установками.
Для транспортування молока на далекі відстані застосовують різні ємності, названі транспортними цистернами. Автоцистерна — цистерна, резервуар для перевезення рідких матеріалів, встановлена на шасі автомобіля або причепа.
Молоко в цистернах добре зберігається у дорозі. При перевезенні на відстань 100 км влітку його температура підвищується на 1–2 °С. Транспортувати молоко в цистернах значно дешевше, ніж в інших видах тари. Втрати при цьому становлять 0,03%, а у флягах в 11 разів більше – 0,34%. Останнім часом у господарствах України широко впроваджується транспортування молока кільцевими маршрутами. При цьому молоко з господарств доставляється транспортом молочного заводу раз на добу за графіком. Але забезпечити це можна тільки за чіткої організації первинної обробки молока, достатньої кількості холодильних машин та іншого обладнання, високої санітарної культури ведення молочного господарства.
Ще багато господарств транспортують молоко у флягах. Перевезення молока в такій тарі має певні недоліки. У теплу пору року молоко у флягах нагрівається, а за низької температури може замерзнути. Щоб запобігти нагріванню або замерзанню, його слід перевозити в закритих машинах.
Фляги з молоком під час транспортування мають бути добре закритими, а влітку наливати в них молоко треба до самої кришки, щоб запобігти збиванню жиру в шматочки масла.
Взимку у фляги не доливають 1 – 2 л молока, щоб їх не розірвало в разі замерзання. Для закупорювання фляг у пази кришок вставляють спеціальні гумові кільця. Якщо їх немає, можна використовувати чисту марлю, пергамент, напівпергамент. Категорично забороняється робити прокладку із соломи, гуми автопокришок чи автокамер.
Разом з тим спосіб транспортування молочних продуктів у флягах широко застосовується для транспортування таких продуктів, як сметана, згущене молоко й інших у торговельну мережу.
Для переміщення молока і продуктів його переробки усередині цехів застосовуються такі найпростіші засоби механізації, як ручні і самохідні візки, короткі молокопроводи і різні транспортери.
Для транспортування молока трубами і переміщення його через робочі об’єми технологічного обладнання, що не має власних напірних пристроїв, застосовуються насоси різних типів.
Обладнання для транспортування молока
Якщо молока 1000 л і більше, то доцільно використовувати різного роду цистерни.
Цистерни підрозділяють на самохідні та причіпні, змонтовані на шасі автомашини, і знімні. З використанням автомобіля з напівпричепом створений «поїзд-молоковоз» вантажопідйомністю до 30 т. Знаходять застосування знімні цистерни термоізольовані, які можна встановлювати в кузов автомашини, а також на платформи поїздів.
Для перевезення молока застосовують також танки на колесах, які транспортують за допомогою буксирів. Танки без коліс у ряді країн застосовуються для зберігання молока на фермі.
Застосування цистерн і танків для перевезення молока в порівнянні із флягами дає можливість у 2 рази збільшити продуктивність праці й значно знизити транспортні витрати. При цьому молоко краще зберігається, нагрівається лише на 2 °С під час перевезення влітку на відстань до 100 км, втрати молока (0,03 %) в 10 разів менше, ніж під час перевезення у флягах.
Автоцистерна (рисунок 12) складається з однієї або декількох секцій еліптичної форми зі сферичними днищами. Зовні секції покриті термоізоляцією. Завдяки шару термоізоляції, що покриває секції, запобігаються нагрівання і заморожування молока під час його транспортування. Секція, виготовлена з харчового листового алюмінію, у залежності від марки автоцистерни має місткість від 0,9 до 6,55 м3.
Рисунок 12 – Автомобільна цистерна АЦПТ-5,6:
1 — секція цистерн; 2 — люк; 3 — випускний кран
Причіп-цистерна Р9-ОТВ-1,0 для перевезення й торгівлі молоком (рисунок 13). Призначена для транспортування молока й рідких молочних продуктів з молочних ферм, сепараторних і молокоприймальних пунктів на переробні молочні підприємства. Причіп-цистерна може використовуватися для торгівлі молоком, для чого вона постачена тентом і мішалкою з ручним приводом для перемішування молока під час продажу.
Рисунок 2.13 – Загальний вид причепа-цистерни Р9-ОТВ-1,0:
1 – прилавок, 2 – тент, 3 – люк, 4 – каркас, 5 цистерна, 6 – причіп, 7 – мішалка, 8 – хомут
Цистерна односекційна, виготовляється з листового алюмінію. Зовнішню поверхню секції покривають термоізоляційним матеріалом і облицьовують кожухом з тонкого сталевого листа. Для мийки й огляду робочої поверхні в секції є люк, що герметично закривається кришкою з ущільнювальною кільцевою гумовою прокладкою.
Цистерна кріпиться на шасі автомобіля хомутами-поясами зі стяжними болтами. По обидва боки машини розташовані площадки для обслуговування автоцистерни.
Загальна місткість цистерн установлюється з урахуванням максимального виконання вантажопідйомності базового транспортного засобу.
Технічна характеристика автомобільних молочних цистерн наведена в таблиці 2.
Таблиця 2 – Технічна характеристика автомобільних молочних цистерн
|
Показники |
Місткість автоцистерни, м3 | |||||||
| 0,9 | 1,8 | 3,3 | 13,6 | 15,5 | 19,6 | |||
| Виконання | Причіп | Шасі | Автомо-біль | Авто-поїзд | ||||
| Число секцій | 1 | 2 | 2 | 3 | 4 | 3 | ||
| Місткість однієї секції, м3 | 0,9 | 0,9 | 1,65 | 4,55 | 3,85 | 6,55 | ||
| Спосіб наповнення секції | Вакуумом, створюваним двигуном автомобіля | Насосом | ||||||
| Час, хв.:
наповнення секції спорожнювання секції |
10
10 |
10
10 |
12
15 |
15
25 |
15
20 |
23
30 |
||
| Внутрішній діаметр молокопроводу, мм | 50 | 50 | 50 | 70 | 70 | 70 | ||
| Габаритні розміри, мм | 3025×
×2100× ×2100 |
5770×
×2320× ×2440 |
6150×
×2350× ×2600 |
9620×
×2500× ×3200 |
16550×
×2500× ×2880 |
11620×
×2500× ×3200 |
||
| Маса заповненої цистерни. кг | 1700 | 5850 | 7300 | 26125 | 32425 | 33800 | ||
Молокопереробні підприємства малої і середньої потужності мають невеликий вантажопотік. Тому переміщення готової продукції найчастіше здійснюється за допомогою ручних візків різного типу (із захватами, платформою або відкритою ємністю).
Для переміщення фляг, наприклад, зі сметаною, можуть застосовуватися роликовий або ланцюговий горизонтальні транспортери.
На переробних підприємствах невеликої потужності найчастіше застосовуються ланцюгові транспортери.
Ланцюговий горизонтальний транспортер для переміщення фляг, шухляд, кошиків складається з привода, кнопки керування, магнітного пускача, електропроводки, відомої зірочки, приводного вала, кінцевої секції, ланцюга, фундаментних болтів, відомого вала, радіальної і горизонтальної секцій. Швидкість руху ланцюга таких транспортерів 0,15 або 0,35 м/с, потужність електродвигуна привода 2,2 або 3,0 кВт.
Для доставки готової продукції з молочних заводів у торговельну мережу служать автомашини з ізотермічними кузовами або авторефрижератори. Ізотермічний кузов складається з каркаса, внутрішньої обшивки з оцинкованої сталі, теплоізоляції і зовнішнього облицювання з листової сталі. Авторефрижератори — автомобілі, причепи та напівпричепи з теплоізольованими (ізотермічними ) фургонами, забезпечені
холодильними установками або матеріалами, які поглинають тепло; підтримують у вантажному відсіку заданий температурний режим. Ізотермічні фургони виготовляють з безкаркасних сендвіч-панелей, а каркасні фургони утеплюють пінопластом або іншими теплоізоляційними матеріалами. Спочатку рефрижератори для поглинання тепла використовували лід. Сьогодні рефрижератори використовують холодильну установку, або фазо-змінюваний матеріал в евтектичних установках, з температурою замерзання -32 °С. Залежно від розмірів авторефрижератора, його холодильна установка може використовувати компресор, безпосередньо встановлений на двигуні автомобіля, працювати від електромотора, увімкненого в електросистему автомобіля, або мати власний бензиновий або дизельний двигун внутрішнього згоряння. Діапазон регулювання температур від +5 до -32 ° C.
Насоси, що застосовуються на підприємствах молочної промисловості, за принципом дії і основними конструктивними ознаками розділяють на дві групи: динамічні і об’ємні. Класифікація насосів приведена на рисунку 14.
Рисунок 14 – Класифікація насосів
В об’ємних насосах тиск рідини підвищується внаслідок витіснення її із замкненого об’єму поршнями, які рухаються зворотньо-поступально, або роторами, що обертаються. До цієї групи відносять поршневі і ротаційні насоси.
У динамічних насосах тиск рідини підвищується за рахунок збільшення її кінетичної енергії у насосі. До цієї групи відносять відцентрові насоси. У свою чергу, відцентрові насоси поділяються на лопатеві: одно- і багатолопатеві; дискові: одно- і двоступеневі.
Найбільш простим насосом для перекачування рідких молочних продуктів є шланговий насос (рисунок 15). Робочим органом його є еластичний шланг з неопренового, силоксанового або натурального каучуку.
Пристрій для нагнітання рідини складається з треку, роликів, закріплених на диску ротора з рівномірним інтервалом, затискачів для кріплення шланга. Вал ротора має привід, що складається з електродвигуна, редуктора і регулювальника частоти обертання.
Працює шланговий насос таким чином: при обертанні ротора ролики почергово набігають на шланг, стискають його і видавлюють рідкий продукт, яким він заповнений. При відновленні форми шланга позаду ролика утворюється розрідження, завдяки чому забезпечується надходження нової порції рідини, що перекачується.
Рисунок 15 – Пристрій для нагнітання рідини шлангового насосу:
1 – трек; 2 – ролик; 3 – диск; 4 – затискач; 5 – шланг
Поршневі і плунжерні насоси випускають простої і одинарної дії, коли за один робочий цикл (подвійний хід поршня) відбувається одне всмоктування і одне нагнітання, та працює тільки одна торцева площина поршня; подвійної дії, при якій циліндр має дві робочі камери і забезпечений двома парами клапанів, а обидві торцеві площини поршня є робочими; і комбіновані, що складаються з трьох насосів простої дії, що приводяться в рух від загального колінчастого вала. Будова поршневих і плунжерних насосів представлена на рисунку 16.
Рисунок 16 – Поршневі і плунжерні насоси
а – схема плунжерного насоса простої дії: 1 – плунжер; 2 – всмоктуючий клапан; З – нагнітальний клапан; 4 – циліндр; 5 – шток; 6 – шатун; 7 – кривошип; 8 – сальник.
б – схема поршневого насоса подвійної дії: 1 – поршень; 2 – нагнітальний клапан; 3 – нагнітальна камера; 4 – циліндр; 5 – шток; 6 – шатун; 7 – кривошип; 8 – всмоктуюча камера; 9 – всмоктуючий клапан.
У поршневих насосах поршень виконаний у вигляді диска з ущільнюючими шкіряними манжетами або поршневими кільцями. У плунжерних насосах замість дискового поршня є плунжер у вигляді порожнистого довгого стакана.
Поршневі і плунжерні насоси складаються з робочого циліндра з всмоктуючими і нагнітаючими клапанами, які періодично в суворій послідовності з’єднують насос зі всмоктуючою і нагнітаючою лініями; поршня або плунжера з штоками і кривошипно-шатунного механізму, пов’язаного з приводом, що надає поршню зворотньо-поступальний рух.
Принцип дії одинарного насоса полягає у наступному. Після включення приводу поршню надається зворотньо-поступальний рух. Переміщуючись у один бік, він створює розрідження, внаслідок чого всмоктуючий клапан відкривається, і рідина під атмосферним тиском спрямовується у циліндр. При зворотньому русі поршня створюється тиск, всмоктуючий клапан закривається, а нагнітальний відкривається, і рідина під великим тиском нагнітається у подаючий трубопровід.
Перевага поршневих насосів:
- можливість пуску насоса без попереднього заповнення рідиною і подача продукту під тиском 100 атмосфер і вище;
- незалежність подачі від тиску і опору в трубопроводі;
- здатність перекачувати в’язкі рідини.
Недоліки насосів:
- значні розміри і вага;
- необхідність великих фундаментів;
- швидке зношення рухомих деталей (поршневих кілець, манжет);
- нерівномірність подачі продукту.
Крім того, клапани, поршні і інші рухливі деталі утруднюють санітарну обробку насоса, а його тихохідність обумовлює застосування редукторів у приводі, що ускладнює конструкцію насоса.
Для зниження механічного впливу, що надають насосам напівв’язкі продукти, використовують мембранні насоси.
Мембранні насоси. Робочий орган насоса має гумову мембрану – гнучку або пружну, закріплену по замкненому контуру перетинку, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від навколишнього середовища. Застосовується в низці пристроїв: приладах, мембранних (діафрагмових) насосах, мембранних пневмоциліндрах, мембранній пневмоавтоматиці. Мембрани застосовують в основному за тисках до 1 МПа. Мембрана зовнішнім колом затиснута між корпусом і кришкою. Центр мембрани пов’язаний з кривошипно-шатунним механізмом. Всмоктуючий і нагнітальний клапани кріпляться на різьбленні до відведення, виконаного разом з кришкою, у гніздах якого розташовані гумові кульові клапани. Будова мембранного насоса представлена на рисунку 17.
Рисунок 17 – Мембранний насос
1 – всмоктуючий клапан; 2 – клапанна коробка; 3 – нагнітальний клапан; 4 – кришка насоса; 5 – діафрагма; 6 – поршень; 7- кривошипно-шатунний механізм; 8 – спускний кран; 9 – спускна гайка
Під час роботи насоса мембрана, здійснюючи зворотньо-поступальний рух, всмоктує продукт при русі у бік приводу, а потім, рухаючись ліворуч у бік кришки, нагнітає його в трубопровід.
До переваг діафрагменних насосів відносять:
- мінімальний механічний вплив на продукт;
- високу гігієнічність;
- зручність для санітарної обробки.
До недоліків відносять:
- швидкий знос мембрани;
- нерівномірну подачу продукту.
Шестеренні насоси – один з видів об’ємних гідравлічних машин роторного типу, що складається з пари зубчастих коліс, розміщених у герметичному корпусі, що має порожнину всмоктування і нагнітання, а робочі камери утворені профілями впадин зубів, поверхнями розточок корпусу і бокових кришок.
Так само як і інші види об’ємних роторних гідромашин принципово може працювати як в режимі насоса, так і в режимі гідромотора. У тому випадку, якщо до валу гідромашини
прикладається обертальний момент, то машина працює в режимі насоса. Якщо на вхід гідромашини подається під тиском робоча рідина, то з валу знімається обертальний момент і машина працює в режимі гідромотора. Шестеренні насоси випускаються із зовнішнім і внутрішнім зачепленням, жорстким і гнучким ротором, гвинтові і спеціальні. Схема шестеренних насосів представлена на рисунку 18, технічна характеристика шестеренних насосів – у таблиці 3.
Шестеренні насоси застосовують для перекачування молочних продуктів підвищеної в’язкості (згущеного молока, вершків, сметани), а також для дозування певної кількості молочних продуктів в апарати.
Шестеренні насоси, що експлуатуються у молочній промисловості, випускають двох типів: із зовнішнім і внутрішнім зчепленням. Насоси з внутрішнім зчепленням відрізняються від насосів із зовнішнім зчепленням меншими габаритами і питомим тиском, а також більшою зносостійкістю.
Рисунок 18 – Схема шестеренних насосів :
а – із зовнішнім зчепленням; б – з внутрішнім зачепленням;
1 – корпус; 2 – шестерні; 3 – виступ в корпусі
Таблиця 3 – Технічна характеристика шестеренних молочних насосів
Показники |
НРМ-2 |
ВЗ-ОРА-2 |
ВЗ-ОРА-10М |
| Подача, м3/год | 0,25…2 | 0,5…2 | До 10 |
| Напір, МПа | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
| Діаметр всмоктуючого і нагнітального патрубків, мм |
36 |
25 |
45 |
| Частота обертання ротора, с -1 | 15,5 | 34 | 39 |
| Потужність електродвигуна, кВт | 1,0 | 0,55 | 1,5 |
| Габаритні розміри, мм | 475 х 295 х 285 | 480 х 330 х 255 | 630 х 400 х 340 |
| Маса, кг | 38 | 39 | 91 |
Шестеренний насос складається із корпусу з розташованими в ньому ведучої шестерні, яка приводиться в рух від приводу, і веденої, що вільно обертається в підшипниках кочення. Спеціальні ущільнюючі пристрої виключають просочення рідини назовні. Принцип дії насоса полягає у наступному: при обертанні шестерень на стороні, де зуб’я виходять із зачеплення, створюється розрідження і відбувається всмоктування рідини, що знаходиться у місткості під атмосферним тиском. Рідина, що поступила, заповнює порожнину між зуб’ями і переноситься шестернями до вихідного патрубка. Тут зуб’я входять у зачеплення, внаслідок чого рідина під тиском витісняється з порожнини, утвореної впадинами зуб’ів, в нагнітальну лінію.
Недоліки шестеренних насосів – невеликий ККД через великі втрати на тертя між зубцями, мала подача і підвищений знос робочих органів.
Відцентрові насоси. Найбільше поширення у молочній промисловості отримали відцентрові насоси. Ці насоси застосовують для подачі малов’язких продуктів: суцільного і знежиреного молока, пахти, сироватки і вершків. Відцентровий насос представлений на рисунку 19.
Рисунок 19 – Відцентровий насос:
1 – корпус; 2 – робоче колесо; 3 – гвинт; 4 – кришка; 5 – двигун; 6 – вал; 7 – сальник;
8 – гайка; 9 – насадка; 10 – кронштейн
Відцентровий насос складається з наступних основних частин: робочого колеса (дискові насоси) або колеса (лопатеві насоси) з лопатями, зігнутими в сторону, протилежну обертанню колеса; вала (електродвигуна), на якому нерухомо укріплене колесо; корпусу з нагнітальним патрубком; кришки з центральним всмоктуючим патрубком і ущільнюючого пристрою.
Принцип його дії полягає в тому, що при обертанні рідина всмоктується у насос через всмоктуючий трубопровід і поступає у насос на лопаті колеса. При обертанні колеса рідина під дією відцентрової сили рухається вздовж криволінійної лопаті від центра до периферії у спіральній камері корпусу. Потім рідина спіральним каналом, що розширяється, переміщається до напірного патрубка насоса. Лопатеве колесо обертається на валу за годинниковою стрілкою так, щоб рідина, отримуючи кінетичну енергію від обертання колеса, мала можливість при мінімальних опорах сходити з великою швидкістю з лопаті в спіральну камеру, де по мірі збільшення живого перетину спірального каналу швидкість рідини меншає, а тиск зростає. Продуктивність відцентрового насоса залежить від відносної швидкості протікання рідини каналами робочого колеса, а також від ширини і діаметра робочого колеса.
Технічна характеристика відцентрових насосів представлена в таблиці 4.
Таблиця 4 – Технічна характеристика відцентрових молочних насосів
| Показники | НМУ-6 | 36-1Ц1. 8-12 Г2- ОПА | 36-1Ц2. 8-20 Г2- ОПБ | Е8-36- 3Ц3. 5-10 | 50-3Ц7. 1-20 Г2-ОПД | 751Ц1 4.0-31 (75 МЦН 50/31) |
| Подача, м3/год | 6 | 6,3 | 10 | 13 | 25 | 50 |
| Напір, м | 8 | 12,5 | 20 | 10 | 20 | 31 |
| Висота всмокту-вання (для самовсмокту-вальних), м | – | – | – | 5 | 5 | 4 |
| Діаметр патрубка, мм: усмоктування
нагнітання |
40 21; 29 |
36 36 |
36 36 |
36 36 |
50 50 |
75 75 |
| Частота обер-тання робочого органа, с-1 | 47 | 50 | 50 | 47,3 | 50 | 48,5 |
| Потужність елек-тродвигуна, кВт | 1,1 | 0,75 | 1,5 | 1,1 | 5,5 | 11 |
| Габаритні розміри, мм | 390х 275х 200 | 480х 250х 390 |
480х 250х 390 |
520х 225х 503 |
780х 290х 690 |
725х 350х 425 |
| Маса, кг | 14,8 | 21 | 30 | 21 | 73 | 140 |
Переваги відцентрових насосів:
- високий коефіцієнт корисної дії;
- забезпечення великого тиску і подачі;
- рівномірна подача рідини;
- нескладне регулювання продуктивності (краном, встановленим на нагнітальному трубопроводі);
- компактність;
- невеликі вага і габарити;
- установка без фундаменту;
- простота конструкції;
- швидке і легке збирання-розбирання для санітарної обробки;
- надійність у роботі і довговічність;
- зручність приєднання до трубопроводів;
- простота приводу (безпосереднє з’єднання робочого колеса з валом електродвигуна).
Недолік насосів – необхідність роботи під заливанням рідини, для чого насос встановлюють нижче ємності, з якої перекачується рідина.
Звичайний відцентровий насос не може працювати як самовсмоктувач. Цю властивість він придбав внаслідок застосування повітровідділювача, сопла і зігненого вгору всмоктуючого патрубка.
Самовсмоктуючий відцентровий насос представлений на рисунку 20.
Рисунок 20 – Самовсмоктуючий відцентровий насос
1 – двигун; 2 – сопло; 3 – повітровідділювач; 4 – кришка; 5 – всмоктуючий патрубок; 6 – робоче колесо; 7 – затискний пристрій; 8 – корпус
Працює насос таким чином. Робоче колесо насоса, заповненого до верхнього рівня всмоктуючого патрубка рідиною (молоком), утворює у робочій камері повітряно-рідинну суміш і виштовхує її через сопло в повітровідділювач. Рідина, що звільнилася у повітровідділювачі від повітря, повертається у робочу камеру. Цей процес продовжується доти, поки не буде створено необхідне розрідження для підйому рідини через всмоктуючий трубопровід і заповнення робочої камери, після чого насос працює як відцентровий. При наступних повторних включеннях процес поновлюється завдяки рідині, що залишилася у його робочій камері.
Насоси Г2—ОПГ і Г2-ОПЕ (рисунок 21) слугують для перекачування сирного зерна із сироваткою, їх продуктивність складає відповідно 12,5 і 25 м3/год, а напір дорівнює 3 м водяного стовпа.
Насоси повинні мінімально діяти на продукт. У зв’язку з цим робоче колесо має п’ять широких лопатей, а всмоктувальний і нагнітальний патрубки мають більший діаметр.
Рисунок 21 – Насос Г2-ОПГ:
1 — штуцер; 2 — накидна гайка; 3 — кришка; 4 — гайка; 5 — робоче колесо; 6 — корпус; 7 — затискне кільце; 8 — ущільнювальне кільце; 9 — манжетне ущільнення; 10 — кронштейн; 11 — відбійник; 12 — електродвигун; 13 — кожух; 14 — наконечник; 15 — нагнітальний патрубок
Одногвинтовий електронасосний агрегат П8—ОН А служить для подачі вершків із вершкодозрівного резервуару у збивач масловиготовлювача в механізованій лінії виробництва масла А1-ОЛО. Подачу можна регулювати від 1,42 до 2,95 м3/год.
Насосний агрегат складається з насоса, опори, електродвигуна і пасової передачі. Обойма виконана з гуми, гвинт — із нержавіючої сталі. Для передачі руху від приводного валу до насосу служить муфта, що розміщена в зоні нагнітання. Корпус муфти виконаний з гуми, він має нарізку з двох боків, де з одного, відповідного, закручується насадка гвинта, а з другого — гвинтова насадка з’єднана з приводним валом.
Агрегат П8-ОНТ служить для подачі згущеного молока в розпилювальну сушарку. Для регулювання використовують тиристорний привод.
Одногвинтовий насосний агрегат П8—ОНГ служить для перекачування сирного згустку, подача насоса 8 м3/год, тиск нагнітання 0,2 МПа.
Одногвинтовий насосний агрегат П8—ОНД (рисунок 22) служить для перекачування м’якого дієтичного сиру. Основними частинами насосу є муфта 1, корпус 2, стяжка 3, фланець 4, обойма 5, гвинт 6, станина 7, варіатор 8, електродвигун 9.
Рисунок 22 – Загальний вид одногвинтового насоса П8-ОНД:
1 — муфта; 2 — корпус; 3 — стяжка; 4 — фланець; 5 — обойма; 6 — гвинт; 7 — станина; 8 — варіатор; 9 — електродвигун
Передача руху від електродвигуна здійснюється за допомогою змінних шківів і клинопасової передачі. Всередині муфти, виготовленої з гуми, є отвори із нарізкою. З одного боку вкручена гвинтова насадка приводного валу, з іншого — валу гвинта.
Обойма притиснута до корпусу стяжками для запобігання провертання.
Leave a Reply