2. Загальна класифікація технологічного обладнання м’ясопереробних підприємств

Різноманітні пристрої, створювані людиною, можна розділити на дві великі групи. До першої ставляться пристрої, частини яких не можуть робити рухів одна щодо іншої, якщо не вважати незначних переміщень; до другої — такі пристрої, частини яких перебувають у русі одна щодо іншої. До першої групи ставляться спорудження (будівлі, мости, телевізійні вишки, радіощогли, резервуари для рідин або газів і т.п.), до другої — механізми й машини.

Чим складніше операції, виконувані машиною, тем більше число механізмів вона містить. До механізмів ставляться передачі обертового руху (ремінні, зубчасті, черв’ячні, ланцюгові) і перетворювачі руху (зубчасто-рейкові, гвинтові, кривошипно-шатунні, кулачкові й ін.).

Різні частини машини, що не піддаються розбиранню, називаються деталями. Нерозбірні частини, які входять до складу всіляких машин, виконуючи ту саму роль, ставляться до деталей загального призначення.

Вони діляться на дві групи: сполучні (болти, гвинти, гайки, заклепки й т.п.) і передачі (вали, осі, опори осей і валів, муфти).

Машини. Пристрій, створюваний людиною й виконуючий механічні рухи для перетворення енергії, матеріалів і інформації з метою повної заміни або полегшення фізичної й розумової праці людину, збільшення його продуктивності, називається машиною. Під матеріалами розуміють оброблювані предмети, переміщувані вантажі і т.д. За цим визначенням виділяється три основних класи машин:

  • машини-двигуни, що перетворюють один вид енергії в інший. Сюди належать електродвигуни, генератори, турбіни, двигуни внутрішнього згоряння тощо.
  • машини-знаряддя або технологічні машини, що застосовуються для перетворення енергії у конкретну роботу – для обробки продукту, зміни його форми, властивостей, концентрації тощо.
  • обчислювальні машини, призначені для перетворення інформації.

Ознаки, що характеризують машину:
– перетворення енергії в механічну роботу або перетворення механічної роботи в інший вид енергії;
– визначеність рухів всіх її частин при заданому русі однієї частини;
– наявність виконавчих (робочих) органів, які безпосередньо механічно впливають на продукт, змінюючи при цьому його розміри, форму, або містоположення.

По характеру робочого процесу все різноманіття машин можна розділити на класи: силові або енергетичні, що транспортують, інформаційні й технологічні.

Е н е р г е т и ч н і машини. Діляться на дві групи: машини-двигуни й машини-перетворювачі.

Машини-Двигуни призначені для перетворення енергії будь-якого виду (електричної, теплової і т.п.) у механічну. До них ставляться електричні машини (електродвигуни), електромагнітні перетворювачі струму, парові машини, двигуни внутрішнього згоряння, турбіни і т.д.

Машини-Перетворювачі призначені для перетворення механічної енергії в енергію будь-якого виду. До них ставляться електричні генератори, компресори, повітродувки, гідравлічні насоси і т.д.

Т р а н с п о р т у ю ч і машини. Перетворять енергію двигуна в енергію переміщення мас. До транспортуючих машин ставляться конвеєри, елеватори, піднімальні крани й підйомники.

О б ч и с л ю в а л ь н і машини. Призначені для одержання й перетворення інформації. Обчислювальні машини являють собою комплекс технічних засобів, що мають загальне керування. Вони діляться на аналогові обчислювальні машини (АВМ), цифрові обчислювальні машини (ЦОМ) і гібридні обчислювальні системи (ГВС), які сполучають безперервний і дискретний принцип дії.

Т е х н о л о г і ч н е  обладнання. Призначено для переміщення або перетворення оброблюваного предмета (продукту), що полягає в зміні його розмірів, форми, властивостей або стану. До технологічного обладнання ставляться технологічні машини, промислові роботи та апарати, у яких здійснюються теплові, електричні, фізико-хімічні, біологічні й інші впливи, які викликають зміни фізичних або хімічних властивостей або агрегатного стану оброблюваного продукту. Характерною ознакою апарата є наявність реакційного простору, або робочої камери.

Технологічні машини складаються з рухового, передатного й виконавчого механізмів. Найважливішим у машині є виконавчий механізм, що визначає технологічні можливості, ступінь універсальності й найменування машини.

Ті частини машини, які вступають у зіткнення із продуктом і впливають на нього, називаються робочими органами машини, що виконують певний закон руху, який забезпечує протікання технологічного процесу.

Система рухливо з’єднаних гнучких або твердих тіл, що здійснюють рух робочого органу за заданим законом, називається виконавчим механізмом.

Передавальний механізм передає рух від рухового механізму до виконавчого.

Руховий механізм призначено для перетворення одного з видів енергії в механічну.

У будь-якій машині процес обробки відбувається без участі людини, робочими органами управляє сама машина.

По ступеню автоматизації машини діляться на прості, напівавтоматичні й автоматичні.

У напівавтоматичних машинах усі технологічні й більшість допоміжних операцій виконуються без участі робітника. Ручними залишаються транспортні й контрольні операції, пуск і зупинка машини.

В автоматичних машинах усі технологічні й допоміжні операції виконуються без участі робітника.

Для автоматичних машин, що випускають однорідну штучну продукцію, характерні певна багаторазова повторюваність, циклічність роботи й рухів виконавчих механізмів. Початок обробки кожного виробу (або групи виробів): можливо тільки при певному взаємному розташуванні всіх робочих органів, яке називається вихідним положенням.

Сукупність автоматичних машин, з’єднаних між собою автоматичними транспортними пристроями й призначених для виконання певного технологічного процесу, називається автоматичною лінією.

Багато допоміжних ручних операцій неможливо автоматизувати традиційними засобами, використовуючи автоматичні машини. У цих випадках звільнення людину від важкої й одноманітної праці може бути досягнуте за рахунок застосування промислових роботів — принципово нових технічних засобів комплексної автоматизації технологічних процесів, що задовольняють сучасним вимогам створення гнучко налагоджуваного автоматизованого виробництва й здійснення працезберігаючої технології.

Промисловий робот складається з виконавчого пристрою й блоку керування. До складу складних роботів входять також блок сприйняття, що полягає з датчиків, які сприймають сигнали про стан зовнішнього середовища (обстановки), наявності або відсутності предметів обробки і т.д., і система обробки інформації.

Виконавчий пристрій (маніпулятор) — складний багатоланковий механізм із багатьма ступенями свободи (рухливості), оснащений керованими приводами по всіх ступенях рухливості. Під дією автоматичної системи керування роботом його маніпулятор робить рухи, подібні дії рук людину. Звичайно маніпулятор забезпечується набором змінних захватів — «рук» робота, що дозволяють переміщати різні предмети, вироби й заготовки.

По способу керування промислові роботи діляться на роботи, що працюють по жорсткій програмі, що багаторазово повторюють ту саму операцію в певній обстановці з певними предметами (роботи першого покоління); адаптивні, які можуть орієнтуватися в обстановці, пристосовуючись до неї, гнучко змінюючи програму під дією сигналів датчиків, що реагують на зміну обстановки, наприклад форму й розмір предметів (роботи другого покоління); «інтелектуальні», які самі виробляють програму переміщення «рук» маніпулятора (роботи третього покоління).

Покоління роботів не змінюють одне одного, кожне з них застосовується там, де це найбільше доцільно. Оскільки однакові роботи можуть використовуватися в різних виробництвах, їх система керування легко переналагоджується на виконання різних операцій.

Таким чином, промисловий робот — це автоматична машина, що представляє собою маніпулятор з перепрограмувальним пристроєм керування для виконання у виробничих умовах рухових і керуючих функцій, що заміняють аналогічні функції людини при переміщенні предметів виробництва або технологічного оснащення. До засобів робототехніки ставляться також маніпулятори, дистанційно керовані людиною, і маніпулятори, що відтворюють (копіюють) рухи рук людини з більшими зусиллями й переміщеннями.

У харчовій промисловості роботи в перспективі можуть використовуватися в механічних операціях, пов’язаних з переміщенням і орієнтуванням у просторі різних штучних предметів і виробів: при автоматизації вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт, при впаковуванні цукерок у коробки, при груповому упакуванні готових виробів і т.д. Промислові роботи не можуть замінити високопродуктивні автоматичні машини, вони можуть тільки доповнювати їх і входити до складу автоматичних ліній.

Численні види ТО, що відрізняються один від одного за устроєм, виконуваним технологічним операціям і способам їхнього здійснення, можна розділити на групи ТО, які мають загальні ознаки.

Наприклад, групи можна скласти з окремих видів ТО за ознакою використання у тих, або інших видах виробництв підприємств м’ясної промисловості, а саме: забою худоби й оброблення туш; переробки крові; переробки ендокринно-ферментної сировини; обробки кишок; виробництва ковбасних виробів і копченостей; виробництва консервів; виробництва жирів; виробництва кормових і технічних продуктів.

Дана класифікація сприяє кращому уявленню про зв’язок конструкції спеціалізованого ТО з технологічним процесом виробництва.

Можна також класифікувати ТО за принципами впливу на оброблювану сировину: для механічного поділу сировини й м’ясопродуктів (відстоювання, фільтрування, сепарування, віджимання, пресування); для теплової обробки м’ясопродуктів (шпарки, варіння, обпалювання, охолодження, копчення, пастеризації, стерилізації, деаерації, сушіння, випарювання) і т.п.

Використання другого підходу дозволяє тісніше зв’язати принципи роботи ТО із законами механіки, гідромеханіки, теплофізики, фізичної хімії, біохімії й мікробіології. Можлива класифікація ТО за видами виконуваних технологічних операцій, використовуваних у різних видах виробництв: для подрібнення, для перемішування, для формування; для фасування, упаковування й закочування.

Слід зазначити, що ознаки, покладені в основу розглянутих класифікацій, можуть проявлятися в окремих видах ТО в різному ступені. Наприклад, більшість видів ТО забою худоби й оброблення туш не має аналогів в інших видах виробництв, у той час як теплове устаткування або устаткування для здрібнювання характерно для багатьох видів виробництв.

Робота ТО виражається технічними й технологічними параметрами, що становлять його технічну характеристику.

До них звичайно відносять:

  • продуктивність, тобто кількість сировини, що переробляється, або вироблюваної продукції в одиницю часу;
  • споживану енергетичну потужність, що виражається кількістю пари, холодоносія, електрики в одиницю часу;
  • параметри електричної енергії (напруга, частота, кількість фаз), пари (температура, тиск) і холодоносія (вид, температура);
  • параметри сировини й вироблюваної продукції;
  • параметри режиму роботи ТО і його окремих елементів – тиск, температуру, частоту обертання й ін.;
  • габаритні розміри й масу ТО;
  • умови експлуатації (характеристика виробничого приміщення, температура й відносна вологість повітря).

Технічна характеристика ТО визначає його придатність для виконання технологічної операції на конкретному підприємстві.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*