9. Санітарне оброблення технологічного обладнання

9.1. Санітарне оброблення підіймально-транспортного обладнання
9.2. Санітарне оброблення обладнання для забою птиці та худоби й оброблення туш
9.3. Санітарне оброблення обладнання для механічного оброблення, перемішування і засолювання
9.4 Санітарне оброблення обладнання для подрібнення
9.5. Санітарне оброблення обладнання для формування
9.6. Санітарне оброблення теплового обладнання
9.7. Санітарне оброблення потокових ліній
9.8. Вимоги безпеки, при проведенні санітарного оброблення обладнання й особиста гігієна працівників підприємств

Санітарне оброблення обладнання передбачає обполіскування його водою для видалення залишків продукту; промивання мийними засобами; дезінфекцію внутрішніх поверхонь обладнання; обполіскування водою для видалення залишків хімічних, мийних і дезінфікуючих засобів.

У разі зупинення більше ніж на 2 години машин, що безпосередньо контактують з харчовою сировиною, їх відразу промивають теплою водою для видалення залишків сировини. Щодня після закінчення роботи кожної зміни технологічне обладнання миють мийними засобами у такому порядку: розбирання, ретельне механічне очищення, промивання теплою водою, знежирення і заключне промивання гарячою водою.

Миття і профілактичну дезінфекцію технологічного обладнання, інвентарю здійснюють систематично відповідно до затвердженого графіка під контролем відділу перевірки якості і виробничої санітарної служби підприємства.

Під час прибирання приміщень миття обладнання, а також дезінфекцію виконує спеціально призначений для цього персонал: цехові прибиральниці, мийниці спеціального устаткування, дезінфектори і робітники виробничих цехів після попереднього інструктажу.

Інвентар, хімікати, матеріали, що дезінфікують засоби, слід зберігати в спеціально відведеному приміщенні, що замикається. Концентровані луги як сильнодіючі речовини потрібно зберігати в особливих складах чи шафах із замком.

Для миття і дезінфекції на підприємствах м’ясної промисловості застосовують такі засоби:

– мийні: мило господарське, тринатрійфосфат, кальциновану соду, їдкий натр, каспос і синтетичні мийні речовини, дозволені Міністерством охорони здоров’я України для застосування в м’ясній промисловості;

– мийно-дезінфекційні: їдкий натр, каспос, демп, метасилікат натрію і деякі композиції;

дезінфекційні: хлорне вапно, гіпохлорид, хлорамін Б, їдкий натр, формальдегід, каспос,  негашене вапно, пероксид водню та ін.

Після миття і дезінфекції обладнання ретельно обполіскують водою до повного видалення мийних і дезінфекційних засобів (контроль за фенолфталеїном чи лакмусовим папірцем і відсутністю запаху).

Профілактичній дезінфекції має передувати очищення обладнання і приміщень від залишків сировини. Очищення у сировинних цехах проводять теплою водою, яку потім спускають у каналізацію тільки через жировловлювачі. Після очищення оброблювані об’єкти миють і знежирюють.

На підприємствах, де немає централізованої системи приготування і подавання трубопроводами розчинів для дезінфекції, розчин наносять на поверхню технологічного обладнання, підлог, стін розпорошенням з дезінфекційних установок Р3-ФДМ, УДП-М, мийної установки ЦКБ-1112, електронасосів, фарбо- чи гідропультів.

Профілактичну дезінфекцію хімічними розчинами у виробничих цехах виконують тільки після повного видалення з них харчової сировини і готової продукції.

На тих ділянках, де це є можливим, для дезінфекції слід використовувати насичену пару чи пару під тиском. Ручний інструмент (мусати, ножі і ножиці, сікачі тощо) знезаражують у стерилізаторах, виготовлених спеціально для цих цілей і встановлюваних у технологічних цехах. Знезаражування тари проводять у спеціально обладнаних камерах. Тривалість знезаражування залежить від температури і тиску (50…60 хв. при 100 °С, 30…40  хв. при 101… 111 °С й тиску 0,05 МПа і 15…20 хв. при 118…120 °С і тиску 0,1 МПа).

 9.1. Санітарне оброблення підіймально-транспортного обладнання

Транспортні засоби для перевезення м’яса і м’ясопродуктів щодня після закінчення роботи очищають від харчових залишків щітками і мітелками, промивають гарячою водою зі шланга і дезінфікують зрошенням 2%-м розчином їдкого натру чи лугу, освітленим розчином хлорного вапна, що містить 1…2 % активного хлору, чи 0,1%-м розчином дихлорізоціанурату натрію.

Для одночасних миття і профілактичної дезінфекції транспортні засоби для перевезення м’яса і м’ясопродуктів а також нехарчової білкової сировини після очищення від залишків зрошують одним з таких гарячих розчинів: дихлорізоціануратом натрію із синтамідом-5; 2%-м гарячим розчином типу «Вимол-Триас А».

Транспортні засоби, що доставили на підприємство забійних тварин і птицю, обробляють на спеціально обладнаному для цього майданчику. Після механічного очищення кузов промивають водою зі шланга і дезінфікують зрошенням 2%-м розчином формальдегіду; 2%-м гарячим розчином їдкого натру чи освітленим розчином хлорного вапна з вмістом 2…3 % активного хлору.

Трубопроводи і спуски для транспортування субпродуктів і кишок миють гарячим 5%-м розчином кальцинованої соди, або миють і дезінфікують 4%-м гарячим розчином демпу. Трубопроводи і спуски для транспортування шкур і конфіскатів миють і одночасно дезінфікують гарячим розчином їдкого натру (2 %) або каспосу (3 %), розпорошуючи форсунково-щітковим пристроєм чи відцентровою форсункою зі шнековим розпилювачем, закріпленим на кінці гумо-тканинного шланга, опусканням шланга з форсункою у трубопровід від його початку і до кінця не менше ніж 2 рази. Через 1 годину трубопровід промивають гарячою водою до повного видалення лугу.

Розбірні трубопроводи для транспортування крові, кров’яної плазми та інших білкових речовин миють теплою (35…40 °С) водою, очищають від залишків цих продуктів йоржами в спеціальних ваннах з гарячим розчином кальцинованої соди і промивають водою. Нерозбірні трубопроводи (вставивши в них заглушки) промивають теплою водою, потім на 10…16 годин заповнюють мийно-дезінфекційним розчином, що містить 0,15 % кальцинованої соди, 0,075 % їдкого натру і 0,075 % метасилікату натрію. Потім розчин спускають у каналізацію, а трубопроводи промивають водою.

Санітарне оброблення тролеїв і розпірок проводять у мийному розчині чи вручну в мийних барабанах, або із застосуванням ультразвуку. Тролеї і розпірки на лінії обробляють підвішуванням на гаки ланцюгового конвеєра і подаванням у ванну для замочування, яку наповнюють розчином мийних речовин концентрацією 5…10 %. Розчин для замочування використовують чотири тижні, після чого його замінюють свіжим чи фільтрують. Тролеї конвеєром пересуваються ванною для замочування і потім потрапляють у ванну для ультразвукового очищення, у бічні стінки якої вмонтовані ультразвукові магнітострикційні вібратори. Очищення відбувається за рахунок спільної дії різних нелінійних ефектів, що виникають в рідині під дією потужних ультразвукових коливань. Ці ефекти: кавітаціяакустичні течіїзвуковий тиск та звукокапілярний ефект, серед яких кавітація відіграє вирішальну роль. Кавітаційні бульбашки, пульсуючи і захлопуючись поблизу забруднень, руйнують їх. Цей ефект відомий як кавітаційна ерозія.

Основні види забруднень, які видаляються в процесі ультразвукового очищення, можна об’єднати в чотири групи:

Після ультразвукового очищення тролеї і розпірки обполіскують у форсунковій установці.

Санітарне оброблення повітропроводів і обладнання повітряних компресорних установок від нальоту (нагару) машинної оливи проводять упорскуванням мийного розчину у повітропровід під тиском з одночасним подаванням компресором стисненого повітря. При цьому тиск мийного розчину має на 0,05…0,10 МПа перевищувати тиск повітря, яке подається компресором у повітропровід.

Для санітарного оброблення застосовують водний розчин, що містить 6,0 % рідкого скла, 4,0 % кальцинованої соди, 2,4 % триполіфосфату натрію, 0,6 % синтаміду-5. Розчином обробляють протягом 35…40 хв. Після оброблення мийним розчином систему промивають водою до повного видалення його залишків.

 9.2. Санітарне оброблення обладнання для забою птиці та худоби й оброблення туш

Миття інвентарю, посуду і технологічного обладнання у цехах забою худоби й оброблення туш проводять щодня після закінчення робочої зміни. Конвеєри, столи, електропилки, обладнання для знімання шкур, бокси для оглушення тварин після закінчення зміни очищають і миють за допомогою щіток гарячим лужним розчином (2%-ї кальцинованої соди, 45%-го демпу) з наступним промиванням гарячою водою. Обладнання та інвентар, що не стикаються з м’ясом, м’ясними й іншими харчовими продуктами і не пофарбовані олійною фарбою, за винятком обладнання й інвентарю, виготовленого з алюмінію і його сплавів, після очищення миють гарячим мийно-дезінфекційним розчином (2%-го їдкого натру, 4%-го демпу, 3%-го каспосу). Для санітарного оброблення обладнання й інвентарю, виготовленого з алюмінію і його сплавів, застосовують гарячий розчин мила, мильно-содовий розчин.

Порожній ніж перед миттям розбирають, для чого відгвинчують накидну гайку і, тримаючись за рукоятку, виймають внутрішній циліндр з розширником із порожнини зовнішнього циліндра. Після розбирання частини ножа миють теплою водою, потім гарячим лужним розчином за допомогою йоржів, промивають гарячою водою.

Санітарне оброблення ножів, мусатів, сікачів і пилок для розпилювання туш виконують через кожні 30 хв. роботи. Для цього ножі, мусати і сікачі знежирюють зануренням на 10 хв. у гарячий (60…65°С) 1%-й розчин кальцинованої соди, обполіскують і вміщують на 10…15 хв. в один з дезінфекційних розчинів.

До хімічних дезінфікуючих засобів належать:

феноли (фенол, лізол)

Для санітарного оброблення пилок на кожному робочому місці повинно бути змонтовано три ємності: перша — для лужного розчину, друга — для води, третя — для дезінфекційного розчину. Габаритні розміри ємностей мають забезпечувати занурення у них пилок до рукоятки.

Санітарне оброблення стрічкових пилок проводять після кожних 4 годин експлуатації агрегату, а також наприкінці зміни. Миють теплою водою, температура якої не перевищує 40…50 °С, за допомогою щітки з наступним знежиренням гарячим (не менш як 70 °С) лужним розчином. Після оброблення пилку обполіскують спочатку гарячою, а потім холодною водою.

Щодня після закінчення роботи все технологічне обладнання й інвентар санітарної бойні (столи, ванни, тази, візки, конвеєри, пилки та ін.) зрошують мийно-дезінфекційним розчином, який через 30…45 хв. змивають струменем гарячої води.

Як мийно-дезінфекційні засоби застосовують 3%-й гарячий розчин демпу, 5%-й гарячий розчин кальцинованої соди, 2%-й гарячий розчин каустичної соди, 2%-й гарячий розчин каспосу.

Дезінфекцію технологічного обладнання й інвентарю проводять після закінчення миття диференційовано (залежно від виду збудника, що спричинив захворювання забійних тварин).

Як дезінфекційні засоби застосовують: освітлений розчин хлорного вапна з вмістом 2 % активного хлору; розчин ДТСГК із вмістом 2 % активного хлору; 2%-й гарячий (80 °С) розчин їдкого натру; 2%-й розчин формальдегіду; лужний розчин формальдегіду, що містить 3 % їдкого натру і 3 % формальдегіду.

Дрібний інвентар (ножі, сікачі, ножиці, мусати, тазики тощо) після миття у мийно-дезінфекційному розчині й обполіскуванні водою знезаражують у стерилізаторах кип’ятінням чи парою під тиском за температури 110 °С упродовж 30 хв.

Металеві фляги і дерев’яні бочки знезаражують за допомогою пропарювачів. Нерухомо встановлені машини й обладнання, а також спуски і трубопроводи знезаражують підведеною до них гострою парою протягом 10… 15 хв. або за допомогою спеціальних установок.

9.3. Санітарне оброблення обладнання для механічного оброблення, перемішування і засолювання

Прес Е8-ФОБ для віджимання жиру з м’ясної шквари (піддон, приймальний бункер живильника і зовнішній бік після зняття кожуха) миють щітками на довгих ручках. Потім вмикають електродвигуни і впродовж 15…20 хв. у приймальний бункер подають мийний розчин, після чого в прес з боку механізму регулювання запору чи з боку приводу редуктора подають гостру пару. Під час миття у парову оболонку живильника й у середину вала шнека циліндра подають гарячу воду (60…70 °С).

Санітарне оброблення жирового сепаратора (РТ-ОМ-4,6) проводять з повним розбиранням і чищенням барабана один раз на тиждень. Щоб зняти барабан, у першу чергу видаляють маслоприймач (верхню камеру) і конус. Потім торцевим ключем відвертають центральний гвинт, за допомогою віджимного ключа і талі барабан знімають з веретена і встановлюють у лещата. На барабан надягають кільце, а на лещата — важіль. Повертають важіль проти ходу годинникової стрілки, відгвинчують кришку барабана, знімають її і витягують тарілкотримач з тарілками. Тарілкотримач з тарілками переносять у ємкість з мийним розчином на 30…40 хв., потім за допомогою щіток чи серветок миють уручну кожну тарілку.

Санітарне оброблення центрифуг починають з того, що щодня перед початком роботи через центрифугу пропускають гарячу воду температурою 95 °С. Потім після роботи її промивають протягом 30 хв. водою тієї самої температури в режимі розвантаження. Не рідше ніж один раз на два тижні розбирають центрифугу заміняючи фільтрувальну тканину, промивають лужним розчином ротор центрифуги, завантажувальний отвір і простір між кожухом і ротором машини.

Під час санітарного оброблення фаршмішалок у корито наливають теплу воду й вмикають двигун на 5…7 хв. для відмивання залишків фаршу, після чого корито і лопати знежирюють лужним розчином і промивають гарячою водою.

У шкурозасолювальному цеху гашпілі після спуску відпрацьованого брудного тузлуку ретельно промивають теплою водою зі шланга; не рідше ніж один раз за зміну проводять механічне очищення інвентарю й устаткування і промивання їх водою.

Профілактичну дезінфекцію здійснюють:

  • освітленим розчином хлорного вапна зі змістом 1…2 % активного хлору;
  • 0,8…1,5%-м розчином хлораміну;
  • 0,1%-м розчином дихлорізоціанурату натрію;
  • розчином трихлорізоціанурової кислоти 0,05…0,07%-ї концентрації (у розрахунку на активний хлор);
  • 4%-м розчином демпу;
  • 2%-м гарячим розчином їдкого натру чи калі;
  • 3%-м гарячим розчином каспосу.

9.4. Санітарне оброблення обладнання для подрібнення

Санітарне оброблення вовчка проводять так: розбирають знімні деталі — виймають робочий і живильний шнеки, ножі і решітку. Очищення, миття і знежирення розбірних частин обладнання виконують у пересувних ваннах чи візках. Завантажувальний бункер, робочий циліндр і знімні частини піддають механічному очищенню і миттю.

Для санітарного оброблення куттера в його чашу наливають теплу воду і машину вмикають на 5…10 хв. Після відмивання ножів і чаші теплою водою від залишків сировини її зливають, чашу обполіскують, заповнюють лужним розчином і вмикають машину ще на 5…10 хв. Після знежирення чаші і ножів відпрацьований лужний розчин зливають крізь отвір у дні чаші, а машину промивають гарячою водою. Так само обробляють куттер-мішалку.

Через складність складання ножі – швидкорізки не виймають, а після промивання машини теплою водою зі шланга в чашу наливають на 1/3 гарячий лужний розчин і вмикають двигун на 5… 10 хв. Ножі й чаша, обертаючись, промиваються і знежирюються. Після знежирення машину обполіскують гарячою водою.

Перед миттям шпигорізки розбирають різальний механізм, який разом із горизонтальними і вертикальними коробками та подавальним механізмом рясно зрошують гарячим лужним розчином, після чого промивають гарячою водою.

Для миття колоїдного млина К6-ФКМ гарячу воду зі шланга подають у завантажувальний бункер. При обертанні ротора залишки фаршу вимиваються з механізму подрібнювання і водою видаляються з машини через розвантажувальний патрубок. Виконують знежирення завантажувального бункера, статора, накидної гайки, корпусу різального механізму, ротора і вивантажувального лотка гарячим лужним розчином з наступним промиванням гарячою водою. Після просушування деталей різальний механізм змащують несолоним харчовим жиром і збирають машину. Перед початком роботи слід промити машину гарячою водою, рясно подаючи її у завантажувальний бункер при ввімкненій машині.

Для санітарного оброблення вовчка (ФМП-2-120) при відключенні електроживлення машини зняти гайку-маховик з робочого циліндра й опорний підшипник. За допомогою спеціального гачка, що прикладається до машини, вийняти різальний механізм і основний шнек. Усі деталі, що стикаються із сировиною, промити теплою водою і знежирити гарячим лужним розчином з наступним обполіскуванням гарячою водою.

Дзиґу-дробарку для твердих конфіскатів (В2-ФДБ) миють, подаючи протягом 5…10 хв. у приймальну чашу мийний розчин при ввімкненому електродвигуні, після чого обполіскують водопровідною водою. З боку вивантаження вовчка підводять ємність для зливання відпрацьованого розчину і промивної води.

Завантажувальний бункер силового подрібнювача (К7-ФИ2-3) миють щіткою з довгою ручкою. Різальний апарат миють, подаючи мийний розчин протягом 5…10 хв. у завантажувальний бункер при ввімкненому електродвигуні з наступним промиванням водою. Відпрацьований мийний розчин і промивні води скидають у каналізацію.

Перед санітарним обробленням кісткодробильної машини (КДМ-2М) знімають корпус, кришку, тарілку та гвинт подавального механізму і миють їх щіткою з довгою ручкою. Потім вмикають електродвигун і подаванням мийного розчину у завантажувальну камеру протягом 5… 10 хв. промивають робочу шестірню з ножами. Після миття всі поверхні обполіскують водою.

Завантажувальну лійку дробильної установки (В6-ФДА) миють щітками з довгими ручками, потім мийний розчин починають заливати у отвір завантажувального люка й одночасно вмикають електродвигуни дробарки і подрібнювача. Швидкість подавання мийного розчину не більш як 10 л/хв.

 9.5. Санітарне оброблення обладнання для формування

Інвентар і посуд у ковбасних, кулінарних і консервних цехах миють після закінчення кожної зміни, а в разі зупинення роботи на 2 години і більше — відразу після зупинення; профілактичну дезінфекцію проводять один раз на тиждень чи частіше за вказівкою ветеринарно-санітарної служби.

Цівки шприців знімають, промивають проточною теплою водою і лужним розчином й обполіскують гарячою водою. З циліндра видаляють залишки фаршу, а потім у нього наливають спочатку теплу воду, а потім гарячий лужний розчин, піднімають дно циліндра, промивають його, а потім знежирюють. Після знежирення залишки лужного розчину змивають гарячою водою. За наявності дозаторного пристрою, що розбирається важко, його промивають 2…3-разовим пропусканням теплої води і лужного розчину з циліндра шприца з наступним обполіскуванням гарячою водою.

Санітарне оброблення ротаційного шприца з ексцентрико-лопатевим витискувачем проводять після розбирання витискувача. З цією метою відгвинчують гайки-баранчики, знімають кришку, виймають ротор, розбирають фаршпровід. Від фаршу очищають ротор, корпус і фаршпровід. Потім усі деталі промивають теплою водою, знежирюють гарячим лужним розчином і змивають залишки лужного розчину гарячою водою.

Після закінчення роботи одно- і двошнекових шприців безперервної дії від’єднують з’єднувальну муфту і повертають корпус шнеків на 90° щодо вертикальної осі, розбирають цівкотримач і витягують шнеки з корпусу, знімають бункер і деталі, що стикаються із сировиною, очищають від залишків фаршу, промивають теплою водою, гарячим лужним розчином і змивають залишки розчину гарячою водою.

Котлетні автомати АК-200, АК-2М після кожної зміни розбирають — знімають фаршпровід, бункер, відкривають дно сухарниць. Усі деталі очищають йоржем з теплою водою і потім знежирюють гарячим лужним розчином. Конвеєр котлетного автомата миють після закінчення роботи гарячою водою зі шланга.

Після закінчення роботи на пельменному автоматі потрібно негайно розібрати насос для фаршу. З відповідних бункерів вийняти фаршевий і тістовий шнеки; розібрати фаршпроводи і тістопроводи, формувальний пристрій і пропускний клапан для фаршу. Всі розібрані деталі ретельно очищають від залишків тіста й фаршу, промивають теплою, а потім гарячою водою і змащують харчовим несолоним жиром. Промиванню теплою і гарячою водою підлягають також бункери для тіста й фаршу та конвеєр.

 9.6. Санітарне оброблення теплового обладнання

Обпалювальні печі періодично, не рідше ніж раз на тиждень, очищають шкребками від сажі, миють гарячою водою зі шланга.

Газові ротаційні печі для випікання хлібів, карбонаду, буженини та інших виробів очищають і миють у міру забруднення, але не рідше ніж два рази на місяць.

Для промивання горизонтальних вакуумних котлів один раз на тиждень їх заповнюють на 2/3 обсягу водою, закривають кришку, пускають у хід мішалки і впродовж 1,0… 1,5 години підтримують у котлі тиск 0,1…0,15 МПа, після чого скидають тиск до атмосферного і зливають воду в каналізацію через жировловлювач. Потім котел промивають струменем гарячої води зі шланга через завантажувальні дверцята.

Для знежирення котли промивають 2…3%-м розчином кальцинованої соди, після чого розчин соди змивають гарячою водою до відсутності в промивній воді слідів мила, лугу (у пробі з індикатором фенолфталеїном).

Внутрішню поверхню відкритих нелуджених котлів очищають металевими щітками не рідше, ніж раз на два дні, горизонтальних вакуумних котлів — раз на місяць при суворому дотриманні правил безпеки.

Сушильний агрегат К7-ФКУ-7 миють так. На розвантажувальний бункер ставлять заглушку, агрегат заповнюють гарячим лужним розчином на 30 хв. Одночасно в парові оболонки і вали шнеків подається пара під тиском 0,4 МПа. Потім відкривається заглушка розвантажувального бункера й одночасно вмикається електродвигун. Відпрацьований розчин видаляється у каналізацію. На розвантажувальний бункер ставлять заглушку й агрегат заповнюють водою, яку через 10 хв. спускають у каналізацію. Сушильний агрегат промивають водою не менше ніж три рази.

При виробленні медичної жовчі реактор після кожного завантаження промивають теплою водою за допомогою капронової щітки з довгою ручкою й обполіскують холодною водою. Потім у реактор через трубопровід для розливання жовчі вакуумом засмоктують підготовлений мийно-дезінфекційний розчин, доливають реактор теплою водою до завантажувального люка і перемішують мішалкою впродовж 10 хв. Потім з реактора під вакуумом заповнюють мийно-дезінфекційним розчином трубопровід подавання жовчі в дозувально-розливальний автомат і сам автомат, а в реактор додають воду до верхнього рівня. Час витримування розчину в реакторі, трубопроводах і дозувально-розливальному автоматі становить не менш як 3 години. Потім його зливають, а систему промивають теплою водою впродовж 10… 15 хв. Закінчують санітарне оброблення дезінфекцією гострою парою.

9.7. Санітарне оброблення потокових ліній

Щодня після закінчення роботи лінії з подрібнювання і варіння субпродуктів ІВС-300 при ввімкнених машинах відкривають паровий вентиль на магістралі подавання пари у відцентрову машину АВЖ, а в бункер цієї самої машини подають гарячу воду. Вода з парою, проходячи через машини і фаршпроводи установки, очищає робочі поверхні машини і стінки фаршпроводів. Перед початком роботи на установці санітарне оброблення повторюють протягом 5 хв.

Лінію з виробництва сосисок без оболонки обробляють у такій послідовності. Для проведення санітарного оброблення коагуляторів виймають ротор тельфером, звільняють міжкоагуляторний простір від фаршу, опускають ротор у спеціальну ванну для замочування, наповнену теплою водою (25…30 °С), на 10 хв., потім в іншій ванні ротор знежирюють 1%-м розчином кальцинованої соди (50…54 °С), для чого попередньо виймають плунжери з гільз, які промивають йоржем. Плунжери також ретельно промивають розчином кальцинованої соди. Після знежирення ротор, гільзи і плунжери обполіскують гарячою водою (80…90 °С) протягом 15…20 хв. із наступним обробленням гострою парою протягом 10 хв.

Камеру коагулятора також обробляють 1%-м розчином кальцинованої соди (50…54 °С), обполіскують гарячою водою (80…90 °С), а потім обробляють гострою парою. Щодня після закінчення роботи ретельно очищають від залишків фаршу підлогові візки, шприци, конвеєри укладання і піддони термоагрегату, потім через шланги обполіскують їх теплою водою (25…30 °С), ретельно миють 1%-м розчином кальцинованої соди (50…54 °С), обполіскують упродовж 15…20 хв. гарячою водою (80…90 °С), обробляють гострою парою впродовж 10 хв.

Машину орієнтації й укладання сосисок наприкінці кожної зміни ретельно миють щітками 1%-м розчином кальцинованої соди, вузол укладання сосисок при цьому знімають і також миють таким самим розчином. Потім машину протягом 5 хв. обполіскують гарячою водою (60…90 °С), після чого обробляють гострою парою впродовж 10 хв. Щоб уникнути псування електродвигунів при митті устаткування, їх накривають водонепроникними кожухами.

Санітарне оброблення ліній з виробництва сосисок без оболонки проводять мийно-дезінфекційним розчином, що містить 1 % харчової соди, 0,5 % хлораміну Б. Хлорамін Б можна замінити на ТХЦК (0,05 %) чи ДХЦН (0,4 %). Оброблення проводять дрібно розпиленим струменем під тиском 0,2…0,4 МПа з розрахунку 0,3…0,4 л на 1 м2. Через 20…30 хв. оброблені поверхні промивають теплою водою.

Санітарне оброблення ліній з нарізування ковбасних виробів скибочками (крім дискових ножів) проводять знежиренням 5%-м розчином харчової соди з наступною дезінфекцією 5%-м водяним розчином харчової лимонної кислоти. Дискові ножі різальної машини дезінфікують 70%-м розчином етилового спирту. Оброблювані поверхні знежирюють і дезінфікують, протираючи їх тканиною, змоченою у мийному чи дезінфекційному розчині. Залишки вологи з усіх поверхонь видаляють чистою сухою тканиною, для чого можна використовувати марлю чи іншу бавовняну тканину, промиту в гарячому мильному розчині з наступною стерилізацією.

У сировинному відділенні лінії з комплексної переробки кісток Я8-ФЛК щодня після закінчення роботи миють теплою водою з наступним знежиренням гарячим 0,3%-м розчином каустичної чи 2…3%-м розчином кальцинованої соди. Для миття і знежирення лінію знеструмлюють, відкривають кришки і промивають ножі силового подрібнювача, скребки конвеєра й елеватора і внутрішні поверхні корпусів. Вовчок-подрібнювач розбирають. Шнековий апарат для знежирення пускають у хід і промивають через завантажувальну лійку. Бункер миють щітками з довгими ручками. У відділенні готової продукції щодня після закінчення роботи промивають гарячою водою з наступним знежиренням приймачі для жиру, відстійники, сепаратор і трубопроводи. Знежирені поверхні обполіскують гарячою водою до видалення залишків лугу.

Перед початком роботи лінії зі збирання крові і вироблення альбуміну гарячою водою промивають обидві системи збирання крові й баки, в які збирають кров, після чого їх дезінфікують і обполіскують. Безрозбірне миття, дезінфекцію й обполіскування систем збору крові і баків здійснюють автоматично після спорожнювання кожного бака за заданою програмою.

Дезінфекцію проводять освітленим розчином хлорного вапна, що містить 0,2…0,3 % активного хлору; 1%-м розчином хлораміну; мийно-дезінфекційним розчином, що містить 0,3…0,4 % їдкого натру.

9.8. Вимоги безпеки, при проведенні санітарного оброблення обладнання й особиста гігієна працівників підприємств

Персонал, який готує робочі розчини дезінфекційних засобів, а також виконує санітарне оброблення розпиленням чи розбризкуванням розчинів хлоровмісних препаратів, забезпечується індивідуальними захисними засобами. До комплекту цих засобів входять спецодяг (халат, комбінезон, клейончастий фартух і нарукавники, косинка чи шапочка, гумові чоботи), герметичні окуляри типу ПО-2 (моноблок), респіратор РПГ-67 чи РУ-60М з протигазним патроном марки В (чи протигаз ГП-4У), гумові рукавички.

Носити спецодяг і взуття після роботи з дезінфекційними засобами категорично забороняється, їх зберігають в індивідуальній шафі в спеціально виділеному для цього приміщенні.

Індивідуальні захисні засоби підбирають за розміром (респіратор повинен щільно прилягати до обличчя, але не здавлювати його). Відчуття запаху препарату під маскою справного респіратора свідчить про те, що протигазний патрон спрацювався і його потрібно замінити. Не можна працювати з несправними захисними засобами.

Після роботи з хлоровмісними препаратами (ДХЦН, ДТСГК, тощо) лицьові частини респіратора протирають тампоном, змоченим 5%-м розчином кальцинованої соди, потім промивають чистою водою і висушують.

Щоб запобігти забрудненню тіла дезінфекційними препаратами, захисні засоби знімають у такому порядку: рукавички, не знімаючи з рук, промивають водою, після цього знімають окуляри і респіратор, чоботи, халат, знову промивають рукавички і знімають їх. Обличчя і руки ретельно миють теплою водою з милом і прополіскують рот.

До проведення дезінфекції водяною парою допускаються особи, що пройшли спеціальний інструктаж з техніки безпеки. Вони одягають спецодяг, що захищає від опіків (брезентові рукавиці, фартухи, захисні окуляри, гумові чоботи). При організації робіт з дезінфекції парою адміністрація підприємства повинна керуватися Правилами технічної експлуатації теплокористуючих установок і теплових мереж.

Спецодяг після роботи сушать і провітрюють поза харчовим цехом, бажано просто неба. Перуть забруднений одяг не рідше, ніж раз на тиждень у гарячому мильно-содовому розчині (за нормою: соди 50 г і мила 270 г на відро води).

Санітарний одяг і халати працівників виробничих цехів мають бути чистими і змінюватися кожну зміну. Фартухи і нарукавники (із клейонки) після роботи промивають гарячою водою з милом і обполіскують хлорною водою (0,05…0,1 % активного хлору) чи слабким розчином хлораміну Б (0,3…0,5%-ї концентрації).

Працівники виробничих цехів повинні мити руки і дезінфікувати їх перед початком роботи, після кожної перерви в роботі при поверненні в цех. При відвідуванні санвузла миття рук у туалетній кімнаті недостатньо — потрібно вдруге вимити руки при поверненні в цех. У разі зіткнення в цеху з предметами, що можуть забруднити руки працівників, вони повинні помити руки додатково. Працівники цехів забою худоби й оброблення туш, зайняті на операціях забілювання і нітрування, повинні мити руки після кожної туші і після кожного забруднення рук у процесі забілювання і нітрування.

Миють і дезінфікують руки в такій послідовності: двічі промивають до ліктьового згину (при першому намилюванні обов’язково застосовують щітку), ретельно відтирають долоні і тильну частину рук, причому особливу увагу звертають на нерівності шкіри і простір під нігтями, потім змивають мило, намилюють вдруге, не застосовуючи щітки, і змивають мило водою. Після обмивання руки обполіскують освітленим розчином хлорного вапна, що містить 0,05…0,1 % активного хлору, чи розчином хлораміну концентрацією 0,1…0,2 %, потім залишки розчину ретельно змивають водопровідною водою.

З появою у працівника на шкірі гнійничкових та інших уражень, при гострих інфекційних захворюваннях, а також при порізах рук та інших травмах він зобов’язаний негайно звернутися до медичного пункту.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*