3. Основні вимоги до технологічного обладнання м’ясопереробних підприємств

Загальні вимоги. До загальних вимог, пропонованих до технологічного обладнання м’ясопереробних підприємств, належать: необхідна продуктивність, мінімальні матеріало- і енергоємність, трудомісткість і максимальна безпека в обслуговуванні, якість вироблюваної продукції, ремонтопридатність, надійність, довговічність, екологічна безпека.

Санітарні вимоги. Особливість технологічного обладнання, що переробляє тваринну сировину, – це високі санітарні вимоги до його конструкції.

Виконавчі органи технологічного обладнання конструктивно виконують таким чином, щоб при самих несприятливих умовах експлуатації виключити можливість проникнення в робочу зону сторонніх предметів, мастил, іржі або металевого пилу, одержаного від зношування деталей.

Конструкційні матеріали технологічного обладнання при контактуванні з харчовими продуктами не повинні утворювати домішок, що забруднюють харчову продукцію й знижують її якість.

Забороняється застосовувати в робочій зоні деталі зі свинцю, цинку, міді, сплавів і покриття з них, а також покриття з  кадмію, нікелю, хрому, емалей, пінопластів, пластмас на основі формальдегіду, матеріалів, що містять скловолокно, азбест, а також виробів з деревини (за винятком твердих порід для розрубки, оброблення), кераміки, скла, ..

Застосовувані матеріали повинні бути стійкими до хімічних, теплових і механічних впливів при систематичній мийці, чищенні й дезінфекції устаткування. Колір конструкційних матеріалів у робочій зоні не повинен впливати на оцінку якості харчової продукції й утруднювати виявлення забруднень.

Для виготовлення металоконструкцій (рам, станин і т.д.) варто застосовувати профілі замкнутого перетину.

Конструкція обладнання повинна забезпечувати захист продукту від зовнішніх забруднень, виключати викиди продукту або допоміжних матеріалів у навколишнє середовище, забезпечувати повне спорожнювання й гарну очистку обладнання, запобігати застою залишків продукту й утворення вогнищ гниття. Всі поверхні повинні бути доступні для санітарної обробки й контролю її якості.

У конструкції робочої зони обладнання не повинне бути місць, що не промиваються, глухих кишень, щілин, а також перегородок, сходів, крайок, різких звужень поперечного перетину, необхідність у яких не викликається вимогами технологічного процесу. Зокрема, чани, ванни, ринви металеві, технологічні ємності й деталі, що стикаються із продуктами, повинні мати гладку поверхню, без щілин, зазорів, частин, що виступають, і інших елементів, що утрудняють їхнє чищення.

Конструкція робочої зони обладнання, що передбачає замкнуту систему санітарної обробки (безрозбірну мийку), повинна забезпечувати можливість періодичного розбирання для ручного чищення й контролю. Знімні й розбірні деталі і вузли повинні мати легкороз’ємні з’єднання.

У робочій зоні обладнання не допускається застосовувати заклепки, болти, точкове зварювання, з’єднання наопашки. Стики поверхонь і вершини кутів повинні бути округлені радіусом не менш 6 мм, а при застосуванні механізованої мийки устаткування – радіусом не менш 50 мм. Чистота обробки поверхні деталей і вузлів обладнання визначається шорсткістю, що встановлюється за ДСТ 2789. Ущільнювальні пристрої валів повинні виключати влучення м’ясного соку (фаршу, мийних засобів і т. д.) у механізм привода, а мастильних матеріалів – у продуктову зону.

Розміщення обладнання, обв’язка його трубопроводами, з’єднання із системою каналізації не повинні перешкоджати санітарній обробці й контролю.

Ізоляція поверхонь обладнання повинна бути виконана з теплоізолюючих матеріалів, що не забруднюють навколишнє середовище й продукт. Зокрема, для теплоізоляції будь-яких поверхонь не можна використовувати матеріали, що містять скловолокно або шлаковату.

Вимоги безпеки. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.2.003 «Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки» встановлює вимоги безпеки до виробничого обладнання у частині конструкцій, органів його керування, засобів захисту, що входять у конструкцію, а також вимоги безпеки, обумовлені особливостями монтажних і ремонтних робіт, транспортуванням і зберіганням виробничого обладнання.

Обладнання повинне бути безпечним при монтажі, експлуатації, ремонті, транспортуванні й зберіганні, не повинне забруднювати викидами шкідливих речовин навколишнє середовище (повітря, ґрунт, водойми) вище встановлених норм. Безпека обладнання забезпечується вибором принципу дії, конструктивних схем, безпечних елементів конструкції й т.п., застосуванням засобів механізації, автоматизації, дистанційного керування й захисту; виконанням ергономічних вимог, включенням вимог безпеки в технічну документацію при монтажі, експлуатації, ремонті, транспортуванні й зберіганні.

Обладнання повинне бути пожеже- і вибухобезпечним, стійким до підвищеної вологості, коливанням тиску й температури, дії агресивних речовин, вітрових навантажень, обмерзання.

Крім загальних вимог безпеки до виробничого обладнання необхідно враховувати також специфічні вимоги до обладнання м’ясної промисловості, передбачені галузевим стандартом ОСТ 27-00-216 «Машини й обладнання продовольчі. Загальні вимоги безпеки».

Частини обладнання, що рухаються – гребінки, кінці валів, що виступають, і елементи їхніх частин (гвинти, шпонки), живильні й накатні валики, ролики, відкриті передачі, торці барабанів (роликів) у місцях набігання конвеєрної стрічки (пластин), у місцях термо- і ультразвукового зварювання, живильні вирви (бункери) – повинні мати огородження. Не закріплені наглухо (на болтах, гвинтах і т.п.) огородження зубчастих передач повинні мати пристрої, що дозволяють відкрити їх тільки після повної зупинки машини і які забезпечують її пуск лише при закритому огородженні. Рухливі противаги повинні міститися усередині машини або надійно захищатися.

Робочі місця обслуговуючого персоналу повинні перебувати поза зоною переміщення механізмів, сировини й готової продукції.

Конструкція обладнання повинна передбачати міри (теплоізоляція) обмеження виділення конвекційного й променистого тепла. У машинах з місцевим охолодженням повинен бути пристрій, що блокує пуск машини при відсутності холодоагенту.

Обладнання, що виділяє вологу, гази, пил і сторонні відходи, повинне мати максимальну герметизацію. При недостатній герметизації необхідно використовувати місцевий відсмок повітря.

Органи керування (кнопки, рукоятки, маховички й т.д.) біля постійного робочого місця повинні розміщатися у робочій зоні, обмеженій у межах: довжиною не більше 0,7 м, глибиною не більше 0,4 і висотою не більше 0,6 м; зазначені органи керування повинні бути над рівнем підлоги (площадки) на висоті в межах від 0,9 до 1,5 м при обслуговуванні стоячи й на висоті 0,6-1,2 м при обслуговуванні сидячи. Усі кнопки, рукоятки, маховички й інші органи керування повинні мати позначення або написи, що пояснюють їхнє функціональне призначення, а також пофарбовані у відповідні кольори:

  • червоний колір – зупинка;
  • ахроматичний колір (чорний, сірий або білий), допускається зелений – пуск;
  • ахроматичний колір – поперемінні зупинка або пуск;
  • жовтий колір – аварійне включення:
  • ахроматичний або синій колір – спеціальне включення (перемикання частоти обертання чаші куттера).

Площадки обслуговування машин і обладнання, розташовані на висоті, повинні мати огородження й сходи з поручнями, а площадки, крім того, повинні мати вільний прохід шириною не менш 0,7 м. Настили площадок повинні виключати ковзання й мати по краях суцільне зашиття.

Зусилля на рукоятках, важелях постійного користування при ручному керуванні не повинне перевищувати 40 Н, а при ручному регулюванні й налагодженні – 100 Н.

Пускові педалі ножного керування обладнання повинні мати огородження або запобіжні пристрої, що виключають випадкове включення устаткування (падіння предмета, випадкове натискання). Огородження педалі повинне бути міцним, не мати гострих країв і не заважати руху ноги.

Стаціонарна контрольно-вимірювальна апаратура повинна бути встановлена на робочих місцях не вище 2 м від рівня підлоги (робочої площадки).

Струмоведучі частини обладнання повинні бути надійно електроізольовані, обгороджені або перебувати в недоступних для людей місцях.

Температура нагрітих поверхонь обладнання, огороджень і трубопроводів на робочих місцях не повинна перевищувати 45 °С. Ванни, баки й інші робочі ємності варто обладнати зливальними й переливними пристроями, що з’єднуються з каналізацією закритим способом, з розривом струменя й запірних пристроїв.

Конструкція обладнання, що працює під тиском, повинна відповідати правилам його проектування, виготовлення й експлуатації.

Вимоги до обладнання для підприємств малої продуктивності. Експлуатація технологічного обладнання великої продуктивності, а виходить, і високої вартості на малих підприємствах невигідна, не вистачає сировини, щоб завантажити їх на повну потужність.

Економічно доцільно застосовувати універсальне (за призначенням) і багатоопераційне обладнання. Воно повинне бути легко й швидко переналагоджуваним, дешевим, надійним і довговічним. Таке обладнання можна створювати за принципом агрегатування, застосовуючи загальний привід і змінні органи для виконання різних операцій. Деталі й вузли повинні бути уніфіковані й мати мінімальні розміри.

Для роботи обладнання на малих підприємствах, як правило, не потрібно використання пари (особливо високого тиску), стисненого повітря й газу.

Для експлуатації обладнання на малих підприємствах необхідні спеціально підготовлені технологи, механіки, лаборанти й робітники.

Найбільш ефективна робота обладнання й усього малого виробництва, в цілому, буде при використанні місцевих природних джерел тепло-, водо- і холодозабезпечення. При проектуванні виробництва необхідно враховувати можливість використання природного холоду для зберігання сировини й продукції.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*